Феномен Коломиї. Як містечко творить дива: три музеї, загадковий війт Воронько та писанка Бажань (фото)
Лайф | | 279 | Автор: Олена Зеленіна

Колаж Олени Зеленіної.
Досі перебуваю під величезним враженням від атмосфери Коломиї.
Здавалося б, затишний районний центр — усього 67 тисяч населення (і близько 75 тисяч офіційно, разом із тими співвітчизниками, для кого місто стало прихистком під час війни).
Гуляли з коліжанками квітучими вуличками, і я весь час ловила себе на думці: як це містечко вміє буквально з нічого творити щось абсолютно дивовижне та самобутнє?
Тільки вдумайтеся:
Три шикарних музеї! Один із них — Музей писанкового розпису — це архітектурний та дизайнерський шедевр світового рівня.

Захоплюють не лише експонати — наша писанка, розписана українцями на всіх континентах, а також і люб'язно повернута урядом ФРН колекція, вивезена гітлерівськими окупантами під час Другої світової війни.

Вражає і конструкція будівлі, і внутрішній дизайн — дуже сучасний із несподіваними деталями (як, наприклад, трикутний (!) атріум з другого на перший поверх). Цей трикутник створює оптичний баланс із округлістю яйця — символу Всесвіту.

Дивує навіть колористика, витримана в молочно-білих і темно-рожевих тонах.
Завдяки тому, що зовнішні стіни виконані з кольорового скла, всередині музею створюється особливий сакральний ефект: сонячні промені заломлюються через різнобарвні елементи вітража, заливаючи внутрішній простір м'яким кольоровим світлом, що додатково підкреслює красу мініатюрних експонатів.

Легендарний Театр імені Івана Озаркевича, де мистецька атмосфера відчувається в кожній деталі.
Охайні відреставровані фасади старого міста, які буквально сяють, та Площа Ринок — справжня естетична насолода для очей.

Та найбільше вражає глибока повага місцевої громади до власної історії. Навіть така, здавалося б, деталь — меморіал на місці першого пам’ятника Тарасу Шевченку.
Саме в Коломиї 28 травня 1914 року, до 100-річчя від дня народження Кобзаря, відкрили найперший бюст Шевченку на Площі Ринок.

На жаль, його знищили російські імператорські війська. І хоча в місті давно споруджено новий великий монумент Поету, те історичне місце не забули — його перетворили на пам'ятний меморіал, який став ще однією особливою туристичною локацією.
А ще ми натрапили на будівлі міської ратуші на невеличку табличку з написом: «Війт Воронько».
Зізнаюся чесно, спочатку можна подумати, що Війт — це ім'я, а Воронько — старовинне прізвисько. Проте війт — це посада, давній очільник міста.
Історія цієї постаті справді унікальна: Воронько — це перший відомий за архівами й останій війт княжих часів Коломиї XIV століття.

У 1398 році польські хроністи зафіксували дивовижний факт: у Коломиї тоді паралельно співіснували три національні громади, і саме русинську (українську) громаду, яка жила за давньоруським правом, очолював війт Воронько.
Це єдине згадане в документах ім'я стало фундаментальним відкриттям для краєзнавців.
Після Воронька наступного міського голову українського походження Коломия отримала аж через 450 років — у 1848 році, під час «Весни народів».
Уже в жовтні 1405 року король Ягайло надав Коломиї Магдебурзьке право, після чого місто розквітло: з'явився магістрат, власна торгова вага, монопольний соляний склад (коломийську сіль знали від Угорщини до Молдови), а місцевих купців у тогочасних хроніках називали окремим терміном — «коломийці».
Завершуючи прогулянку, ми зупинилися біля ще однієї символічної локації на бульварі — металевої інсталяції у вигляді писанки. Місцеві кажуть, що її можна обертати й загадувати найпотаємніші бажання, які неодмінно збуваються.

Ми — три журналістки з Харкова, Павлограда та Коломиї — покрутили цю писанку і разом загадали головне: якнайшвидшого та обов'язково справедливого МИРУ для всього нашого народу.
Ну і, звісно, аби той, чиє ім'я навіть не хочеться вимовляти вголос, нарешті вирушив у свій останній рейс прямо до Пекла.
Ось так одна коротка прогулянка відкриває цілий всесвіт європейської історії, затишку та віри у краще майбутнє. Коломия — це неймовірне поєднання міцного коріння, самобутності та теплої гостинності. Якщо ви ще не були тут на каві та історії — щиро рекомендую відвідати це чудове місто на Покутті.
Читайте також:
Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.
Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.

Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз