Чим жителі Харківщини відрізняються від інших українців?

07.05.2021 у 16:35 651

Харків’яни чудово знають про форми громадської активності, але свідомо  ними не користуються. Які цьому причини та які ще особливості ментальності харків’ян? Відповідь спробували дати експерти  в Харківському прес-клубі.

Чим жителі Харківщини відрізняються від інших українців?

Під час конференції у Харківському прес-клубі експерти обговорили  загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення. Його проводили в грудні 2020 - січні 2021 року.  У дослідженні порівнювалися всеукраїнські результати та результати зібрані у Харківській області. 

Дослідники переслідували декілька цілей: 

👉Визначити рівень громадської активності в області.

👉Проаналізувати ставлення харків’ян до реформ.

👉Дізнатися, чи знають харків’яни, які існують законні методи впливу на життя громади.

Презентувала дані Вікторія Черевко - регіональна представниця Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» у Харківській області. 

Що корисного нам показало опитування? 

Залученість VS обізнаність

Щодо обізнаності у способах впливу на життя громади. Харків’яни знають про можливість брати участь у мирних зібраннях (69%), знають, як створювати будинкові, вуличні чи квартальні комітети або брати участь у їх роботі (63%), та як  надсилати скарги до місцевої влади з інфраструктурних питань особисто або телефоном (59%). Цікаво те, що більшість харків’ян, на відміну від середньостатистичного українця, уважає, що зменшити корупцію у своєму ОСББ, ЖЕКу,  реально. 

Незважаючи на високу обізнаність, протягом 2020 року регулярно брали участь у громадських заходах до 2% громадян. 42% харків’ян не беруть участь, бо їм не цікаво. 

 



Щодо участі у житті громадських організацій. Лише 13% респондентів зазначили, що брали участь у діяльності ГО протягом останнього року. Брак часу (41%) та відсутність інтересу (46%) є основними перешкодами для участі в діяльності громадських організацій. Ці показники також є нижчі ніж загальнонаціональні. 

Порівнюючи ці результати, приходимо до цікавого висновку:  харків’яни добре обізнані у формах громадської участі, але долучатися до них не хочуть. Показовим є те, що рівень залученості людей у Харкові нижчий (фіолетовий графік), ніж в умовного пересічного українця (синій графік). Тобто, умовний пересічний українець більш зацікавлений в житті країни (чи громади) ніж окремий харків’янин. 

Які питання найбільше турбують харків’ян?

Коли харків’ян просять назвати найважливіші питання для України, регіону та родини, то в більшості лідери не сильно відрізняються. Найчастіше називають: бідність, корупцію, низькі пенсії, доступ до медичних послуг, війна на Донбасі та безробіття. Цікавим є те, що доступ до медичних послуг для харків’ян є більш актуальним ніж для решти українців. 

Коли питають про родину, то “війна на Донбасі” не є настільки актуальною як безробіття. Тобто, на думку містян війна є глобальною всеукраїнською проблемою, але вона не сильно торкається життя їх родин. На багато більше на добробут сім’ї впливає безробіття. 

 

Що думають про реформи?

Ставлення до реформ песимістичне. Позитивні наслідки відчули лише 2% харків’ян, негативні 31%. Однак, мешканці регіону готові потерпіти й  не очікують на швидкі результати. 19% зазначили, що має пройти понад 10 років, 19% - 2-3 роки, тоді як 9% вказали, що це відбудеться вже за рік.

Для більшості харків’ян незворотності позитивних змін залежить від збільшення рівня їх достатку та зростання економіки країни в цілому.  Тому, доволі закономірним здається те, що містянам, на відміну від решти українців, більш важливими здаються зміни пов’язані з полегшенням ведення бізнесу та збільшення заробітної плати працівникам бюджетної галузі. 

Як висновок, для того, щоб відчути позитивні зміни у країні харків’янам важливі два фактори: 

👉розуміння, що їм стає легше заробляти гроші;

👉грошей стає більше. 

Порушення прав.

У всіх, без винятку, перелічених галузях харківські показники більші ніж середні показники по Україні. Наприклад, різниця у порушенні прав правоохоронними органами на 20% більша ніж загальнонаціональний показник (35% проти 15%). Найчастіше (61%) з порушенням прав харків’яни зустрічаються у сфері охорони здоров’я. 

Окрім скарг на порушення прав, містяни майже повністю зневірені у владі. Вісім з десяти опитуваних (83%) переконані, що влада про них не дбає, намагається збагатитися за їх рахунок (79%) та не враховує їх думку (78%).

Трішки про світогляд харків’янина. 

Майже 20% харків’ян говорить про те, що доходи мають бути рівні. Також, 30% наших співмешканців говорить, що конкуренція шкодить, бо викриває найгірші риси людині.

Приблизно половина харків’ян (45%) стверджує, що держава має гарантувати основоположні соціальні права. 

Попри те, що більшість харків’ян погодилися з твердженням, що громадяни повинні дотримуватися законів країни, коли справа стосується конкретної особи, то 73% говорить, що іноді змушені порушувати закон. Також, багато харків’ян (74%) вважає, що ухилення від податків не можна вважати злочином. 

Однак, 30% громадян говорить, держава повинна забезпечити дотримання правил гри, згідно з якими громадяни є відповідальними за власний добробут. Тобто, харків’яни готові брати відповідальність за своє життя у власні руки, при наявності справедливого “арбітра” в лиці держави. 

Що про дані дослідження думають запрошені експерти?

Олена Розказова, керівниця Східного регіонального представництва Міжнародного Фонду “Відродження”, надала декілька порад як краще залучати людей до громадської активності:

👉необхідно долучати людей до роботи в соціальному підприємництві;

👉поєднувати розважальні заходи із заходами залучення до громадської участі; 

👉роботи прості та доступні заходи онлайн. 

Надія Савинська, менеджерка Харківського осередку Української Академії Лідерства, висловила свою думку, щодо інертності харків’ян:

“Мені здається, що все ж таки люди люблять спрощувати собі життя.  Тому, якщо ми беремо цифри, які ми бачимо - громадянам знають прекрасно про інструменти впливу, але не беруть в них участь. Мені здається причина в тому, що це не дає швидкого результату… Не отримуючи результату, громадянин перестає це робити”. 

Дмитро Дробот, фахівець  Харківського Антикорупційного Центру, розповів своє бачення причин низької громадської активності харків’ян:

“Харків до Євромайдану був у дуже сплячому режимі… У нас по великому рахунку пішла лише друга хвиля активізму по місцях, на відміну від західної України. Харків періоду “Партії регіонів” минув ...(коли майже не існувало зімни влади - ред.)..., і ми вільно живемо з 2014 року…Навіть зараз ми не маємо досвіду зміни влади. У нас навіть зараз в електоральному полі два кандидати: або Добкін, або Терехов” 

Дмитро зазначив, що  2020 рік - це перший рік для Харківщини, коли в міську раду прийшла опозиція. Зараз в кожній раді мінімум 5 партій. В різних радах різні партії між собою товаришують. 

Фахівець навів приклад Чугуївської міської ради та Харківської. У Чугуєві опозицією до “Партії Шарія” та “ОПЗЖ” виступає партія “Зелених” та Блок Світличної.  Хоча, у Харківській міській раді “Світлична” й “ОПЗЖ” разом  є опозицією до партії “Європейська Солідарність”.  

 “Всі прокинулися” і депутати вперше почали виносити на сесіях своїх міських рад власні пропозиції й альтернативні рішення” - зазначає експерт. 

Ольга Мірошник, регіональна координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN, зазначає:

“Дослідження мене порадувало у двох пунктах: перший - дотримання законодавства, по-друге, відповідь на питання від чого залежить ваш добробут.  Коли років 5 назад ми поставили це питання у своєму дослідженні, 95% сказали, що винна держава”

Експертка також зазначає, що проблеми в активності з’являються тоді, коли необхідно впливати на владу.  

“У нас є всі форми місцевої демократії. Всі знають, але ніхто нічого не робить. Одна з проблем - бюрократичні процедури...У нас просто неможливо зібрати збори” - продовжує пані Ольга. 

Артем Коновалов, експерт Центру демократії та верховенства права, дав пораду громадським організаціям: 

“Дослідження такого роду мають лягати в основу стратегії неурядових організацій...Потрібно вимірювати середовище людей навколо нас і не закриватися в бульбашці”. 

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини