Михайлу Яцентюку 65 років. Він єдиний із сім’ї вижив після влучання бомби в будинок. Його дружина, донька, зять, тітка та троє онуків 9 березня 2022 року ховалися в підвалі 3-го під`їзду. Там Михайло облаштував укриття і дбав про свою родину під час обстрілів. Він розповів, як бомба влучила в житло… Як перехожі намагалися відкопати рештки тіл загиблих. Кілька під’їздів склалися немов карткові. Було зруйновано 40 квартир. Під завалами опинилося понад 50 людей. Найменшій жертві - онучці Аріні - було 3 роки. Середньому онуку 10 років було б через 21 день… «Я п’ятьох поховав у братській могилі - сім’ю, тітку і жінку окремо», – розповідає Михайло. Люди, які загинули в будинку, пролежали під завалами місяць. Тільки після цього окупанти допустили рятувальників. Із 31 березня по 15 липня 2022 року співробітники ДСНС під обстрілами спочатку голіруч розбирали уламки та витягували тіла, а потім їм надали техніку. Михайло розповідає, як «різні фрагменти рук і ніг складали в одну труну для поховання».
Рятувальник Олександр Ковалевський згадує, що спочатку завали розбирали руками і лише потім їм надали техніку, тож для когось із постраждалих цей час став вирішальним. За підрахунками ДСНС, їм вдалося знайти 51 тіло, 44 з яких можна було ідентифікувати.
Проєкт “Харківщина: зруйнована, але незламна” дослідило місце злочину в Ізюмі, розпитало людей, які вижили під час атаки, але втратили родичів чи сусідів. Журналісти проєкту поспілкувалися з фахівцями, задіяними в рятувальній операції, представниками місцевої влади та прокуратури Харківської області.
Переглянути фільм українською мовою можна за цим посиланням:
Англомовна версія фільму розміщена за цим посиланням:
Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
