Продовжуємо публікувати статті історика Андрія Домановського про криміналітет у Вільшанах на початку ХХ століття. Основне джерело інформації — газета “Южный Край”.
27 липня 1901 року перед слідчими постала наступна картина. У будинку лісника знайшли труп 8-річної дитини з кулевим пораненням. На стіні намальована мішень, а єдиний свідок, його 10-річний брат, не вимовляє ні слова.
Обставини справи
Лісник, батько двох юнаків 8 та 10 років, пішов на ярмарку. Її в цей день традиційно проходив у Вільшанах на день Святого Пантелеймона. Хлопці залишились без нагляду дорослих.
Задля розваги вони вирішили постріляти з батькової рушниці. Малюки боялись, що хтось почує пострули та покарає їх. Тому вони вирішили не виходити з дому. Стіни мали заглушити звук. Мішень намалювали прямо вдома.
Коли малюки обладнали саморобний полігон, молодший з хлопців підійшов до мішені.Він сказав брату: “Стріляй, ти все одно в мене влучити не зможеш”. Але практика засвідчила протилежне. Старший брат убив молодшого пострілом в голову.
Психічний стан другого брата
Після цього у хлопця почались проблеми із психікою. Довго він не міг навіть розповісти, що трапилось. Декілька наступних днів дитина марила та вставала посеред сну зі словами «Ваня! чи ти живий, чи ні?...».
Жаху ситуацію додавали слідчі. Аби з’ясувати всі обставини, довелось не прибирати тіло хлопця з дому. Журналіст “Южного края” припустив, що це ще гірше вплине на психіку дитини.
«Убивство здійснене 27 липня, - зазначав дописувач «Южного Края», - сьогодні, коли пишуться ці рядки, уже 4 серпня, тобто настав уже 8-й день з дня вбивства, і досі тіло лишається без поховання; за теперішньої спеки труп страшно розкладається, заражуючи повітря приміщення, де перебувають інші живі члени сім’ї, і наводячи на них ще більшого страху і завдаючи ще жахливіша моральні страждання. За такої обстановки буде великим чудом, якщо мимовільний братовбивця не дійде до повного божевілля».
Очевидно, що поліція діяла у цьому випадку дуже непрофесійно. Хоч їм і довелось їхати до Вільшан (правоохорнці базувались у Харкові), але відстань складала усього 26 кілометрів, а слідчі дії не потребували довгої підготовки.
Схожі випадки
Дітовбивство у ті часи не було новиною. Новонароджені часто помирали в перші роки життя від хвороб. Це було страшною нормою тих часів. Разом з тим журналіст “Южного края” описує й інші смерті, які він називає “неприродніми”.
Наприклад, на початку літа у Дворічному Куті загинува дванадцятилітній хлопець, якого скинув наляканий кінь. Хлопець був прив’язаний до тварини, отже кінь протянув його кілька верст. У сусідньому ж маєтку хлопчину забодав бик.
Читайте також: Кримінальна історія Вільшан: справа про пограбування церков
Підписуйтесь на наш Facebook.
Підписуйтесь на наш Telegram.
Ще декілька актуальних новин на зараз